Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
17 грудня 2018
-4,2 °C
небольшой снегопад

Статті

ПОРАДИ ДЕФЕКТОЛОГА
30 березня 2014, 00:00
ПОРАДИ ДЕФЕКТОЛОГА

На думку вчених, найбільшу кількість інформації маля засвоює в період з 2-3 місяців до 5-6 років. Розвиток мовлення дитини починається задовго до того, як дитина промовить перші слова і йде паралельно з розвитком мислення, утворюючи єдине ціле. Вік дитини до одного року є підготовчим у розвитку мови, адже перші слова з’являються в 12-14 місяців.

Якщо дитина здорова, то приблизно в період з 2 до 3 місяців життя проявляється голосова активність у вигляді крику, гуління "А-у, гу, а-гу" та інші. Це випадкові комбінації звуків, що утворюються внаслідок зміни позицій майбутнього артикуляційного апарату - губів, язика, м'якого піднебіння, гортані. Гуління проявляється однаково у дітей всіх країн світу і навіть у глухих дітей, що не мають досвіду звукового контакту з матір'ю. Слід відзначити, що голосові прояви дитини є інтонаційно і емоційно яскравішими у відповідь на мову дорослих. Тому, для розвитку мови дитини дуже важливо з нею багато розмовляти, співати малюкові, заколисуючи його.

У віці 6-8 місяців дитина починає складати перші склади "ма, ба, та, на, ка" та інші, наслідувати їх за дорослим, складати з них, за допомогою дорослих, перші лепетні слова. У цей же час з'являється поступове розуміння мови і дія у відповідь на неї. Наприклад, на запитання: "Де у тебе носик?"- дитина вказує пальчиком на ніс. Завданням дорослих у цей час є наповнення перших слів відповідним змістом. І вже в цьому віці, спостережливі батьки можуть оцінити тембр голосу, інтонаційне забарвлення, прагнення до спілкування з оточуючими, здатність до наслідування, розуміння зверненої мови. Якщо у віці до одного року гуління не переходить в лепет, слід звернутися до спеціалістів, щоб по можливості, попередити затримку мовного розвитку.

Мовленнєві порушення можуть бути обумовлені різними причинами, а тому перше відвідування дефектолога чи логопеда є діагностичним. Діагностика включає дослідження відповідності рівня мовного розвитку (словник, вимова) віку, сформованості психічних функцій (пам'ять, увага, здатність до узагальнень, мотивація до навчання, контакт), розвитку загальної і дрібної ручної моторики (здатність координувати рухи власного тіла), стану слуху (здатність чути і розуміти мову), розвитку фонематичного слуху (здатність розрізняти звуки мови), сформованості мовного дихання (звуки мови утворюються лише на видиху), неврологічного статусу (наявність супутніх дефектів), наявності анатомічних дефектів артикуляційного апарату (вкорочена вуздечка язика, неправильний прикус, аномалії будови піднебіння).

В ході діагностичного заняття дефектолог визначить чи потрібно дитину дообстежити додатково у психолога, психіатра, сурдолога, невролога, щелепно-лицьового хірурга, аби скорегувати порушені функції. За результатами обстеження визначаються напрямки роботи з дитиною.

Зміст роботи підбирається індивідуально, відповідно до порушених функцій, адже мова - це результат скоординованої роботи всього організму. Тривалість періоду корекційних занять залежить від сукупності порушених функцій дитини, і може складати від кількох тижнів до кількох років, якщо розлади мають системний характер. Заняття проводить вчитель-дефектолог чи логопед, а батьки вдома закріплюють матеріал. Від активності батьків значною мірою залежить ефективність корекційних занять.

Порушення мовлення потрібно виправляти ще до вступу дитини в школу, інакше це заважатиме навчанню. Діти з недорозвиненим мовленням погано розуміють звернену до них мову, не можуть висловити власну думку чи переказати прочитане. Помилки у вимові переносяться на письмо. Завантаження дитини шкільними завданнями не залишає часу на спеціальну корекційну роботу над мовленням, та й ефективність корекційної роботи у віці до семи років значно вища.

Слід враховувати, що ведучий вид діяльності дошкільника – гра, а тому корекційні заняття з дітьми слід проводити в ігровій формі. При перших ознаках втоми дитини потрібно змінити вид діяльності (сюжетна гра, малювання, ліплення, настільні ігри, розглядання малюнків та книг, що включають мовний матеріал який опрацьовується). Один вид діяльності може тривати залежно від віку дитини 5-7, 10-15, 15-20 хв. Щоб дитина менше втомлювалась спеціальні заняття вдома краще проводити в проміж вільної діяльності дитини 2-3 рази на день.

Лише спільними зусиллями батьків, педагогів, а якщо потрібно і лікарів, можна досягти добрих результатів у корекції навіть важких розладів мовлення у дітей.

Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар