Статті

Гранат названий так за схожість своїх зерен з дорогоцінним камінням — гранатами. Окремі плоди деяких сортів досягають 15-18 см. в діаметрі. Усередині плід містить маленькі зернятка (до 1000-1200 і більше) в яскраво-червоній соковитій м'якоті. Колір шкірки може бути різним: від жовто-золотистого до темно-червоного і бордового. Плоди граната зазвичай вживають у свіжому вигляді. Це не тільки смачний фрукт, але ще й цілий вітамінно-мінеральний комплекс. Адже в ньому є все необхідне для повноцінної роботи організму: цукор (фруктозу і глюкозу), органічні кислоти (яблучну, лимонну, пантотенову та ін), амінокислоти, танін, фолацин, фітонциди, Са, Р, Mg, Fe і Со. У стиглих плодах міститься безліч вітамінів: вітамін С зміцнює імунітет, Р - судини, B6 - нервову систему, a вітамін B12 покращує кровотворення. Вони ідеальні для розвантажувальних днів, адже в 100 г. м'якоті міститься 62 -79 ккал. Використовується гранат при анемії, атеросклерозі, хронічному гастриті, ентериті, коліті, функціональній діареї, хронічному гепатиті. А за вмістом антиоксидантів цей фрукт перевершує навіть зелений чай і червоне вино! Користь граната в тому, що він здатний дезинфікувати рот і горло, виводити радіацію, знижувати тиск, знімати запалення, підвищувати активність гормонів, і навіть замінити інсулін, допоможе і від шкірних захворювань. Сік граната надзвичайно легко засвоюється, до того ж всі корисні речовини зберігаються у ньому в повному обсязі. Він покращує апетит, регулює діяльність шлунково-кишкового тракту, має сечогінну, жовчогінну, протизапальну й антисептичну дію. Цей дивовижний напій має чудовий терпкуватий смак, освіжає, бадьорить, прискорює одужання.

Однак, при цьому у граната є і свої мінуси. Протипоказаннями є виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатит і гастрит з підвищеною кислотністю. Дуже концентрований гранатовий сік здатний руйнувати зубну емаль, тому його потрібно обов'язково розбавляти водою. У складі шкірки граната є алкалоїди - органічні речовини, які у великих кількостях діють на організм людини як сильна отрута.

Звичайно, вибрати хороший гранат не легко. Тому ці фрукти краще купувати в одному й тому ж знайомому вам місці. Колір шкірки - це перше, на що ми звертаємо увагу. Вона повинна бути насичено червоною, іноді з помаранчевим відтінком (залежно від сорту). Це означає, що гранат, перед тим як був зірваний, встиг дозріти на гілці. У стиглого плоду шкірка повинна бути підсушена і злегка обтягувати зерна. Однак, якщо шкірка надмірно всохла – значить він довго лежить, і цілком можливо всередині підгнив або висох. Ще однією ознакою, за яким можна визначити зрілість граната - місце де була його квітка - «корона». Суцвіття має бути висохлим, без жодних слідів зелені, інакше цей гранат може виявитися недостиглим. Колір ягід не завжди говорить про зрілість. Стиглі гранати мають солодкі зерна. Вага стиглого плоду, як правило, більша, ніж може здатися з вигляду. Адже у стиглому гранаті немає пустот, і зернятка, наливаючись соком, роблять фрукт важким. Важливо, щоб на гранаті не було коричневих м'яких плям, що свідчить про початок гниття продукту. На поверхні шкірки не повинно бути ніяких пошкоджень. Шкірка граната не повинна бути гладка. Хороший стиглий гранат не має запаху. Ці фрукти везуть до нас з різних південних країн світу. Однак, чим більше вони проїдуть, тим гіршої якості набувають. Тому краще вибирати гранати привезені з найближчих країн. Якщо при купівлі є можливість спробувати гранат, обов'язково скористайтеся цим, оскільки дуже часто визначити солодкі зерна чи ні можна тільки на смак.