Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
18 листопада 2018
-0,5 °C
снегопад

Статті

ВІННИЦЬКІ МОСТИ
03 квітня 2013, 00:00
ВІННИЦЬКІ МОСТИ
Історія вінницьких мостів захоплює і демонструє плинність часу. Спочатку функцію мостів виконували пороми, потім були дерев'яні мости, залізні, цегляні, а згодом і бетонні.
На початку ХХ ст. постало питання про надійний зв'язок центральної частини міста з Замостям, де розташувались основні промислові підприємства та залізнична станція. До того часу, цей зв'язок здійснювався через дерев'яний міст, що був перекинутий у 1886 р. через річку Південний Буг, навпроти сучасної електростанції. За проїзд чи прохід по ньому брали плату, встановлену міською думою: з пішохода - одна копійка, з домашньої тварини - три копійки, з екіпажа - чотири копійки, а з воза - п'ять. Тому в 1900 р. міська дума ухвалила рішення про будівництво залізних мостів. Два залізні мости системи Швеллєра (по 27000 пудів кожний) замовили на Брянському Олександрівському рейкопрокатному механічному заводі. У 1902 р. їх доставили у Вінницю і встановили через обидві протоки Бугу, які омивають острів Кемпа, проїзд по ним був безкоштовним. Для зв'язку зі Старим містом в 1910 р. купець Немирівський спорудив дерев'яний міст і за проїзд брав плату.
До речі, поромна переправа не відійшла у минуле після спорудження мостів, натомість вона стала виконувати іншу функцію. Так у 1910 р. в кінці вулиці Козицького біля будинку «Кумбари» побудували кам'яні сходи, що служили спуском до порому, який з'єднував Нове місто з військовим містечком. Вони налічували 118 сходинок - з верхньої відкривався чудовий краєвид на річку та околиці міста. Влітку це було місце прогулянок місцевого бомонду. Проектантом спуску був інженер Г. Артинов.
Часи громадянської війни не відзначились у мостобудуванні. Фактично, рух у цьому напрямку розпочався після Великої Вітчизняної війни, коли проблема мостів для міста знову стала надзвичайно актуальною, адже Вінниця залишилась без жодного моста і городяни знову були змушені повернутись до поромів та човнів. Тоді, спорудили міст, який, через острів Кемпа, з'єднував Замостя та Центр. У п'ятдесятих роках ХХ ст. побудували залізобетонний міст неподалік від острова, і він став центральним, а старий розібрали. У 1962 р. в експлуатацію здали П'ятничанський залізобетонний міст і почали будівництво першого в країні моста з пролітними фермами, зведеними методом навісного складання, на Старе Місто. Таким чином, з'явилось три мости, які нині поєднують частини міста.
З того часу жива історія вінницького мостобудування закінчилась. Звичайно, було безліч проектів та ідей, але далі обіцянок і паперів, які, напевно, вже давно з'їли миші, справа так і не зрушилась. Але вінничани, все ж таки, мріють про додаткові мости або хоча б про ремонт старих, які вже буквально розсипаються на очах.
Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар