Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
19 листопада 2018
-1,0 °C
снегопад

Статті

ВІННИЦЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ІНФОРМУЄ
24 грудня 2012, 00:00
ВІННИЦЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ІНФОРМУЄ

 

Чи дозволяє Закон обробляти персональні дані без згоди суб’єкта персональних даних?

 

Статтею 32 Конституції України проголошено право людини на невтручання в її особисте життя. Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. З метою конкретизації права людини, гарантованого статтею 32 Конституції України, та визначення механізмів його реалізації, 1 червня 2010 року, Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про захист персональних даних» (далі – Закон). Предметом правового регулювання Закону є правовідносини, пов’язані із захистом персональних даних під час їх обробки.

Дія цього Закону не поширюється лише на діяльність зі створення баз персональних даних та обробки персональних даних у цих базах:

- фізичною особою – виключно для непрофесійних особистих чи побутових потреб;

- журналістом – у зв’язку з виконанням ним службових чи професійних обов’язків;

- професійним творчим працівником – для здійснення творчої діяльності.

Обробка персональних даних, відповідно до цього Закону, здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Так, згодою суб’єкта персональних даних є будь-яке документоване, зокрема письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Згідно вимог Закону, згода суб’єкта персональних даних на обробку персональних даних повинна містити інформацію щодо: мети та конкретних цілей обробки персональних даних (статті 2 Закону), обсягу персональних даних (стаття 6 Закону), порядку використання персональних даних (стаття 10 Закону), порядку поширення персональних даних (стаття 14 Закону), порядку доступу до персональних даних третіх осіб (стаття 16 Закону). Закон також дозволяє здійснювати обробку персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних, якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту його життєво важливих інтересів. В такому випадку, обробляти персональні дані без згоди суб’єкта персональних даних можна до часу, коли отримання згоди стане можливим.

Контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних покладено на уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних, яким, згідно Указу Президента України «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних» № 390/2011, визначено Державну службу України з питань захисту персональних даних.

 

Продаж земельних ділянок іноземним громадянам та особам без громадянства

 

Відповідно до частини першої статті третьої Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 81 згаданого Кодексу встановлено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належить їм на праві приватної власності.

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані  об’єкти нерухомого майна, що  належать їм  на праві власності;

в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Нормою частини четвертої статті 20 Земельного Кодексу встановлені обмеження щодо продажу земель сільськогосподарського призначення іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Анна Гранковська,

провідний спеціаліст

Вінницького РУЮ

 

 

Відповідальність за застосування незареєстрованих нормативних актів

 

З 5 січня 2012 року за нереєстрацію та застосування незареєстрованих нормативно-правових актів передбачено складання протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності керівників органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та інших органів, нормативно-правові акти яких підлягають державній реєстрації.

Зміни до законодавства щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади були ухвалені Верховною Радою Законом від 8 вересня 2011 року №3720-VI). Так, статтею 188-41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка набрала чинності з 5 січня 2012 року визначено, що неподання, несвоєчасне подання для державної реєстрації нормативно-правових актів, які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також надіслання для виконання вказівок, роз’яснень у будь-якій формі, що встановлюють правові норми, тягнуть за собою накладення штрафу на керівників органів.

Згідно з положеннями Кодексу за вчинення цього правопорушення персонально на керівника накладатиметься штраф від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі вчинення посадовою особою кількох окремих правопорушень протоколи складатимуться щодо кожного з них. Складений протокол та інші матеріали, що підтверджуватимуть факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протягом трьох робочих днів формується у справу. Наступного робочого дня справа про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом Міністерства юстиції, або його територіального органу надсилається до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Штрафи чиновники платитимуть з власної кишені. Персональна відповідальність керівників органів державної влади за застосування незареєстрованих нормативно-правових актів має покласти край ситуації, яка фіксується в Україні протягом багатьох років. Статистика органів юстиції свідчить, що щороку від 5 до 20 відсотків нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації, на реєстрацію не подаються та застосовуються незаконно.

Як відомо, управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Здійснюється щомісячний контроль за виконанням суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів та забезпечення оперативного реагування органами юстиції (скасування нечинних нормативно-правових актів) на випадки спрямування суб’єктами нормотворення до виконання нормативно-правових актів, що не пройшли процедуру державної реєстрації та не опубліковані в установленому законодавством порядку.

 

Яна Нікітіна,

начальник Вінницького районного управління юстиції

Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар