Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
21 листопада 2018
-3,2 °C
небольшой снегопад

Статті

ІСТОРІЯ ВІННИЦІ. СВЯТО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР
03 жовтня 2012, 00:00
ІСТОРІЯ ВІННИЦІ. СВЯТО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР

Свято-Преображенський кафедральний собор є національною пам'яткою архітектури та окрасою міста, а його зображення часто використовується як візитівка Вінниці. Ця будівля розташована в історичному центрі міста серед комплексу середньовічних фортифікаційних споруд Мури, які складалися з монастирів єзуїтів, домініканців і капуцинів.

Заснуванням своїм собор зобов‘язаний трагедії, яка спіткала його попередника, повністю знищеного пожежею, – Домініканський монастир у селі Селище (колишній Черленков). Новий монастир у 1639 році було вирішено заснувати на землях Вінниці. Головним ініціатором спорудження став Стефан Черленковський, а землі було виділено Яном Ордживольським. Згідно з первісним проектом, костел споруденим із деревини в стилі бароко і включели в систему оборонних споруд (мурів) вінницької фортеці. А в 1758 році брацлавський земський суддя Грохольський звелів побудувати там кам'яний костьол. У 1831–1833 роках монастир скасували — Російська імперія, що зайняла Вінницю, вимагала затвердження православ'я на своїх нових територіях замість католицизму. В стінах тоді вже собору навіть зустрічали імператора Всеросійського Миколу I у 1847 році, який підписав проект його реконструкції, але судилося втілитися в життя йому лише через тринадцять років через брак фінансування. Освячення собору після реконструкції відбулося у 1866 році. До речі, останній представник царської династії Романових - Микола II теж відвідував стіни собору в 1916 році, коли був з офіційним візитом у Вінниці. Також у Преображенському соборі отримав аїнства хрещення і шлюбу Михайло Михайлович Коцюбинський.

Відвідував храм і Симон Петлюра, коли наприкінці квітня 1920 р. Вінниця втретє стала столицею УНР. З візитом у 1920-му році був і керівник польської держави Юзеф Пілсудський. В 30–х роках двадцятого століття храм переобладнали на склад для зберігання гуми. Церковна утвар, ікони та іконостас були перенесені до храму Різдва Пресвятої Богородиці, котрий на кілька десятиліть стає кафедральним собором міста. Собор був обезголовлений — повністю знесені баня та верхні яруси обох веж. У такому вигляді храм простояв майже 50 років. В 60-х у ньому облаштували спортивний зал товариства «Динамо». Але вже у 80-х роках там було відкрито зал органної та камерної музики. Десятиліттям пізніше відбулась передача храму православній церкві. Але, не дочекавшись остаточної передачі будівлі від управління культури віруючим, люди під проводом тодішнього вінницького митрополита Агафангела демонтували орган і викинули його на бруківку, фактично знищивши інструмент. Зараз рештки органу перебувають навпроти - в католицькому костьолі. Будівлю реконструйовали і звели позолочені куполи, до того відсутні. У квітні 2010 року 15 дзвонів вінницькому собору подарували місцеві підприємці. Дзвони виливали за старовинною технологією: в землі, зі сплаву срібла та міді - у російському місті Ярославль.

Ось така вона коротка історія цієї прекрасної та величної будівлі, яка пережила безліч перипетій та стала німим свідком історії міста.

Підготував Віктор Рудь,

член Молодіжної організації журналістів

Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар